Серце твоє, мов зелений листок в моїх студених руках.
Ти наче літнє сонце, що гріє скам’яніле серце моє.
Як незникомий місяць, повен любові і насолод, серед місяця жовтня.
Я стану проти цілого світу, аби з твоїх віч не бачити сліз.
Нумо разом з дощем промовляти наші бажання.
Знаєш, а я для тебе навіть в Бога помочі попросив.
Чи ти колись милувалась осіннім листком?
Він тріпоче і гнеться
Всіма відтінками між зеленим і жовтим.
Це я його намалював.
І я ніколи тобі не казав про мої почуття,
Але без тебе
Я наче застряг у холодній осінній самоті.
Всі кажуть, весна,
час нового початку.
Але я,
я бачу лиш відтінки осені.
Я бачу в цьому любов.
