Нам починати діалог
Я памʼятаю тебе як лише знайому
І схожі це знайомства епілог.
Вже важко навіть тему обирати
До наших повсякденних балачок
І починає зацікавленість згасати
Як світло, від давно запалених свічок.
Як день? Як ти? Це так усе приїлось
Та що я можу ще сказати у ці дні
Коли нам просто бути разом не судилось
Коли я тут, а ти десь там, в далечині.
І що хотів б сказати на останок?
Слова подяки, смутку чи туги?
Я ще не знаю, незабаром вже світанок
І зрозуміти зараз це нема снаги.
