Вітання із серця!
як червоне вино.
І нікого, з ким би я міг поділитися.
Сам запиваю частину друзів.
Їхні обличчя у келиху
п’янять мене.
Коли я махаю зустрічним рукою,
вони вітають мене опустивши голову.
Ці тихі вуста!
увічнені на обрамленім знімку,
де вони й лишили свій усміх.
Ці сумовиті очі!
розплющені з темного сну,
що поховав їхню надію.
Без коріння дерево безсиле проти вітру.
Без зграї птах приречений на смерть.
