Гей, Бенксі!
Ти ніколи не чув звук води,
що проникає в човен,
впереміш зі звуками тривожних подихів.
Та не бачив, як здіймається та опускається грудна клітка, аритмічно.
Або той жах в очах, широко розкритих.
ці голосні та тихі крики,
цю дику людьську природу,
цей рясний, шквальний дощ,
цей натовп в темному одязі.
Та й не відчував, як човен хлюпає по хвилях,
не бачив трупів, що дрейфують по воді
як мертві риби
вони німі.
Нічого з цього ти не бачив.
Гей, Бенксі!
Чи знаєш ти, що я на землю впав в рідній своїй країні.
А тінь моя також впала додолу,
і замість серця мого був шматок цегли.
Чи можеш здогадатись ти, яка його вага?
Бенксі, ти не повинен помилятись!
Я – ходячий мрець,
якому уряди дозволили похоронити себе самого.
Нема ніякої краси у надувному човні, Бенксі…
Переклад з німецької: Себастьян Антон
