Тінь тих, що нас покинули,
тяжіє над тими, що залишилися.
На сонці не видно їхнього обличчя.
Як і обличчя тих, що відійшли.
Кожен, хто вирушає в дорогу,
несе в собі шматок надії,
надії на сонце.
Чекання, коли квіти проростуть,
і надія, що здійсняться наші мрії,
колись сплетуться воєдино.
Й настане час.
Час сонця станеться.
