Дороговказом мого життя був Толстой, який дуже хотів bisiklêt.[1]
Протягом семидесяти років Лєв Толстой прагнув того щастя
– кататись на велосипеді.
Так що чого чекаю я?
Я чекаю на duçerxe[2], мій власний велосипед!
Та ні, я обійдусь без дороговказу.
Я – мандрівник.
Мені зовсім не складно відмовитись від щастя велосипедних подорожей.
[1] Велосипед турецькою
[2] Велосипед курдською
Переклад з німецької: Себастьян Антон
