На запрошення професорки німецької філології Анни Фляйґ ми вже втретє організували захід у Вільному університеті Берліна. В рамках поглибленого семінару з сучасної поезії учасники ознайомилися з концепцією The Poetry Project та його ліричними особливостями: читання різними мовами і дискусії між студентами і спікерами. Вела захід менеджерка проєкту Тереза Рюґер. Шахзамір Хатакі читав перською, Анастасія Дунаєва - українською, а Лейла Акилдиз і Бахадан Ахан - курдською мовою, німецькі переклади представила Селін Дьорткардеш.
Хоча наші читання часто спонукають обговорення тем біженства та співжиття в Німеччині, проте студентів-літературознавців особливо цікавили поетичні тонкощі. Їх цікавило, чи писали наші поети раніше, ще на своїй батьківщині, як сильно вплинула тамтешня поетична традиція на їхню творчість, скільки часу вони витрачають на написання та чи легко їхні тексти відтворюються німецькою мовою.
Бахадін Ахан, деякі з текстів якого вже були опубліковані і отримали нагороди на батьківщині, прочитав свій новий вірш, звернення до ненародженої доньки:
«Не знаю я, навіщо випадаю з того самого сну,
а потім знову в сон у той впадаю.
В зачаєнім страху.
Не знаю я, скільки облич змінив, щоб бути твоїм батьком.
Але роками я щоденно за тебе Господа молю».
Цей зворушливий текст є ще одним свідченням того, що звучання оригіналу можна лише частково передати німецькою. Наша літературно досвідчена аудиторія ще більше захопилася багатомовним форматом читання.
Сердечно дякуємо пані Фляйґ за її готовність присвятити нам цілий семінар, а також студентам і студенткам за увагу та жваві дискусії після читання.
