Поезія за мир

21 вересня - Міжнародний день миру. День, який завжди і особливо в теперішні часи має велике значення. Greenpeace запросив нас долучитися до цього дня, зробивши його помітнішим, та показавши на сцені досвіди війни та миру у ліричній формі.

Що означає війна для тих, хто її не знає і для тих, кому довелося її пережити? Задаючись цим питанням наші поети Анастасія Дунаєва, Робіна Карімі і Джамал Абасі представили свої тексти разом з іншими читцями поезії з усієї Німеччини.

«Ноги сині від валізи,

я наче осліпла -

Не бачу майбутнього»

- написала Анастасія про свою втечу від війни в Україні.

«Як мені пояснити, що на вулицях щодня стікали кров’ю діти, а ми однаково виходили гуляти?», - запитала Робіна аудиторію.

«Я писатиму і читатиму, допоки ти не зцілишся / Від ран оцих і страждання твого», - звертається Джамал до своєї батьківщини - Афганістану.

Переклади німецькою мовою читали Тереза Рюґер та Анна Вельхорн.

Найщиріша подяка Мелані Альдріан і Соналі Бегер з Greenpeace за запрошення, а також усій команді Hebebühne за чудову організацію!