Наш останній цьогорічний захід відбувся 19 грудня у фойє Гімназії імені Ґеорґа Гервеґа - альма-матер нашої практикантки Елізабет Ренґер, яка була головною організаторкою цієї події. Цього разу тексти та їхні переклади читали наші поети та поетки в тандемі з учасниками шкільного літературного клубу та поглиблених курсів німецької літератури.
Серед учасників були Рахметулла Берхведан Андан, Незібе Ґунейлі, Михайло Красільніков, Марія Казюн, Дмитро Красільніков, Таєба Джоя та Разія Карімі, які читали свої вірші курдською, українською та перською мовами, а учні та учениці читали німецькі переклади. Поети та учні зустрілися перед самим початком заходу, щоб познайомитися та разом попрацювали над вимовою.
Дмитро прочитав свій вірш «Як добре було б», у якому закликав слухачів не мріяти і не тонути у фантазіях, а усвідомлювати реальність з усіма її жахіттями та болем:
«Як добре було б, якби геть стражданням
Як добре було б, якби ні війні
Як добре було б, якби все з бажанням
Як добре було б, але буде ні…»
Після того, як Дмитро закінчив читати, настала тиша, перш ніж почалися оплески. Саме в цій тиші аудиторія дала тексту те визнання, на яке він заслуговував, - момент розради.
Ще один промінь надії приніс вірш Разії, який завершив вечір:
«Я спостерігаю за появою метеликів, чиї крила ще мають розгорнутися.»
Учениця, яка мала зачитати німецький переклад, перепитала: «Весь текст дуже похмурий, але цей рядок інший. В ньому надія?» На що Разія відповіла: «Так, в ньому надія».
Серед публіки були переважно учні, а також вчителі і співробітники гімназії. Зазвичай шумне фойє затихло на час читання. Присутні уважно слухали і присвятили всю свою увагу читцям - що з молодою аудиторією трапляється не часто.
Ми щиро вдячні за наданий простір та увагу до творчості наших поетів та поеток. Щиро дякуємо за запрошення і зацікавленість літературного клубу та курсів поглибленого вивчення німецької мови і сподіваємося незабаром побачитись з ними знову!