З 2021 року в районі Берліна Нойкьольн проходить Фестиваль усної оповіді. Цього року під гаслом «Alltags(T)räume» - «повсякденні мрії, повсякденні простори» відбулися події різноманітних форматів, де берлінці обмінювалися історіями зі свого повсякденного життя. Метою фестивалю було створення простору взаємодії різних життєвих досвідів і сприяння емпатії до інших світоглядів.
Участь у фестивалі брали п'ятеро наших поетів і поеток: Марія Казюн, Ірина Омелянчук, Робіна Карімі, Рожін Намер та Алі Альзаєм. Завдяки виступам Ірини та Марії на фестивалі вперше прозвучали тексти з наших українських воркшопів. У своєму зворушливому вірші Марія розповідає про прибуття до Німеччини після втечі з Києва: “Все не таке, не як вдома, не там я. Мова навколо, не гривня - тут євро. / Каштани не ті тут, / збагнути нестямну
Любов до домівки/ так легко, так швидко / можна лише вже поїхавши звідти.”
У вірші відчувається надія на закінчення війни та можливість повернутися до України, а також сподівання на мирне життя тут, у Берліні: “Кінець. КІНЕЦЬ! Невже це він? / Немає Джобцентру, нема тонких стін. / Маленька квартира, тепла і рідна, / знов видно небо з вікна блакитне.”
Ці слова неабияк зворушили відвідувачів фестивалю, переважно молодь та сім'ї з кварталів поблизу площі Герфуртплац. Ми дуже раді, що тексти авторів та авторок The Poetry Project отримали такі схвальні відгуки, і хочемо щиро подякувати організаторам з Interkular за запрошення! Особливу подяку висловлюємо Мустафі Аліесі, який регулярно бере участь у наших арабських письменницьких воркшопах, але цього дня проводив фотозйомку для Interkular.