Якщо вони мені подарують майданчик для поезії,
довгий язик та біляве волосся –
я буду мов півень ходити гордовито.
Якщо вони мені подарують червоний загранпаспорт,
Думки мої променітимуть.
Однак старі зображення мої продовжуватимуть сміятися.
Я задаюсь питанням, чи можна писати по справжньому революційні рядки,
без ордеру на арешт?
Без папки з квитанціями про допомогу від Всесвітньої продовольчої програми?
Чи можу я зараз ще бути хорошим поетом?
Майданчик, який я маю на увазі, завжди лишатиметься поза законами.
Переклад з німецької: Себастьян Антон